народити дитину
1бездітний — а, е. Який не має власних дітей. || тільки ж. Яка не може народити дитину; безплідна …
2бездітниця — і, ж. 1) Жін. до бездітник. 2) Жінка, яка не може народити дитину …
3знаходити — джу, диш, недок., знайти/, знайду/, зна/йдеш і рідко ізнайти/, найду/, на/йдеш; мин. ч. знайшо/в і рідко ізнайшо/в, шла/, шло/; док., перех. 1) Шукаючи, виявляти кого , що небудь десь. || Виявляти, відкривати внаслідок спеціальних розвідок,… …
4обродитися — роджу/ся, ро/дишся, док., розм. Народити дитину …
5придбавати — а/ю, а/єш, недок., рідко, придба/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Ставати власником чого небудь (перев. купуючи). || Наживати, нагромаджувати майно, гроші і т. ін. || Купувати, призначаючи для кого , чого небудь. 2) перев. док. Знайти собі друзів,… …
6призводити — джу, диш, недок., призвести/, еду/, еде/ш, док. 1) перех., до чого. Доводити кого небудь до якогось стану, перев. негативного. || Доводити кого небудь до якогось рішучого вчинку. || перев. з інфін. Змушувати, спонукати кого небудь чинити щось,… …
7припіл — по/лу, ч., розм. Те саме, що пола. || перен. Край неба, лісу, поля і т. ін. •• Принести/ у припо/лі народити дитину без офіційного шлюбу …
8розсипатися — I розс ипатися див. розсипатися. II розсип атися а/юся, а/єшся, недок., розси/патися, плюся, плешся; мн. розси/пляться; док. 1) Сиплячись, падати, безладно котитися, розкидатися в різні боки (про предмети або про щось сипке). || Вільно спадати,… …
9нагуляти — див. нагулювати. •• Нагуля/ти дити/ну народити позашлюбну дитину, безбатченка, байстрюка …
