намова
1намова — и, ж. 1) Підбурювання, підмовляння до яких небудь учинків, дій і т. ін. 2) перев. мн. Те саме, що наклеп. 3) перев. мн. Те саме, що умовляння. 4) розм. Домовленість, умова про що небудь …
2намова — (підбурювання, підмовляння до яких н. дій, учинків), підмова, намовляння, підбурювання, підмовляння, під юджування, підштрикування …
3намова — іменник жіночого роду …
4намова — нарада суддзяў перад вынясеннем прыгавору …
5навіти — намова …
6намовина — и, ж., зах. намова 1) …
7намовка — и, ж., діал. Намова …
8направа — и, ж. 1) рідко. Те саме, що намова 1). 2) зах.Лагодження, ремонт. 3) заст. Напрям …
9домовленість — умова, угода, злагода, установа, намова …
10наклеп — (неправда, поширювана з метою знеславити, зганьбити кого / що н.); обмова, наговір, намова перев. мн. (несправедливе звинувачення в чому н.); інсинуація книжн. (злісний наклеп, перев. у пресі, офіційних висловлюваннях); пасквіль (про твір… …