наклепати
1наклепати — 1 дієслово доконаного виду наклепати, виготовити в якійсь кількості; відточити наклепати 2 дієслово доконаного виду звести наклеп …
2наклепати — I див. наклепувати I. II див. наклепувати II …
3наклепати — [наклеипа/тие] а/йу, а/йеиш і е/пл у, е/плеиш, е/пл ут ; нак. а/й, а/йтеи і пли/, пл і/т …
4наклепаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наклепати I. || у знач. прикм …
5наклепка — и, ж. 1) тільки накле/пка. Дія за знач. наклепати і наклепувати I. 2) Те, що наклепане; наклепана частина чого небудь …
6оббріхувати — оббрехати (наговорювати неправду на когось), обмовляти, обмовити, клепати, наклепувати, наклепати, наговорювати, наговорити, брехати і набріхувати, набрехати, зводити (звести) наклеп, обкидати (обкидати) болотом …
7обмовляти — обмовити (кого неприязно висловлюватися, казати щось погане про кого н.; несправедливо звинувачувати, зводити наклеп на кого н.), о(б)суджувати, о(б)судити, судити, неславити, о(б)говорювати, о(б)говорити, ославляти, ославлювати, ославити,… …
8побити — I (кого ударами завдати болю, пошкоджень тіла), набити, у[в]сипати (кому), насипати (кому), надавати (кому), накласти (кому), наклепати (кому що), віддубасити, надубасити, відлупцювати, налупцювати, відлупити, налупити, помордувати, відмолотити,… …
