накидати
1накидати — див. накидати I …
2накидати — 1) (скласти, написати / намалювати що н. нашвидку, у загальних рисах), накреслити, накреслювати; начеркати (нашвидку, недбало) Пор. намічати 2) 2) див. накласти I …
3накидати — дієслово доконаного виду накидати 1 дієслово недоконаного виду кидати в якійсь кількості; зображати в загальних рисах накидати 2 дієслово недоконаного виду начіплювати; додавати; нав язувати; пришивати …
4намітувати — накидати (солому, гній, сіно) …
5накидання — I я, с. Дія за знач. накидати I. II я, с. Дія за знач. накидати II …
6нашкіцувати — Нашкіцувати: Нашкіцувати: накидати (план, малюнок) [30] накидати план, малюнок [29] намалювати в загальних рисах [47] …
7накласти — I = накладати (покласти щось куди н. у певній кількості, зазв. багато; кладучи, наповнити щось чим н.); накидати, накидати (кидаючи узагалі накладаючи); нагатити, нагилити (у великій кількості) Пор. набити I, нагромадити I II ▶ див. надівати I …
8драпіруватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) тільки 3 ос. Мати властивість падати, лягати складками (про тканину). 2) у що, чим. Накидати на себе що небудь так, щоб воно спадало складками. 3) Пас. до драпірувати …
9заарканити — ню, ниш, док., заарка/нювати, юю, юєш, недок., перех. Ловити арканом; накидати аркан на шию …
10задувати — I і задима/ти, а/ю, а/єш, недок., заду/ти, заду/ю, заду/єш і задму/, задме/ш; мин. ч. заду/в, ла, ло; док. 1) неперех. Починати дути, віяти, повівати звідки небудь (про вітер). 2) тільки недок., неперех. Дути, віяти, проникаючи, потрапляючи куди… …
