наділяти
1наділяти — дієслово недоконаного виду …
2наділяти — я/ю, я/єш, недок., наділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) Виділяти комусь частину чого небудь для користування. || Давати що небудь у подарунок; обдаровувати. 2) перен. Виражати прихильність, вдячність і т. ін. у нагороду за що небудь. 3)… …
3наділяти — див. наділити …
4наділити — I = наділяти (кого чим надати яких н. властивостей, якостей, уміння тощо), у[в]ділити, у[в]діляти (кому що), дати, давати (кому що); нагородити, нагороджувати (перев. чимось небажаним, неприємним); обдарувати, обдаровувати (чимось хорошим) Пор.… …
5наділ — I над іл у, ч. 1) Дія за знач. наділити, наділяти 1). 2) Ділянка землі, яку отримувала селянська сім я для користування. II н аділ у, ч., зах. Те саме, що наділ 2) …
6наділення — я, с. Дія за знач. наділити, наділяти …
7наділити — див. наділяти …
8наділяння — я, с. Дія за знач. наділяти …
9наділятися — я/ється, недок. Пас. до наділяти …
10обділяти — я/ю, я/єш, недок., обділи/ти, ділю/, ді/лиш, док. 1) Ділячи що небудь, роздавати кожному; наділяти багатьох чим небудь. || Давати, дарувати певну кількість чого небудь одній особі; наділяти. || перен. Надавати яких небудь властивостей, якостей і… …
