надсилати на чиєсь ім'я
1надсилати — а/ю, а/єш, недок., надісла/ти, надішлю/, наді/шле/ш, док., перех. 1) Доставляти, посилати що небудь поштою або через когось; присилати. 2) Відправляти кого небудь кудись із певною метою …
2надсилати — [надзсиела/тие] а/йу, а/йеиш …
3надсилати — дієслово недоконаного виду …
4авізувати — у/ю, у/єш, недок., перех., фін. Надсилати повідомлення контрагенту про виконання на його рахунку операції …
5відряджати — а/ю, а/єш, недок., відряди/ти, яджу/, я/диш, док., перех. 1) Посилати кого небудь кудись з якимсь дорученням. || Офіційно посилати кого небудь до іншого міста, району, країни тощо для виконання службового чи іншого доручення. 2) рідко. Надсилати… …
6дописувати — ую, уєш, недок., дописа/ти, ишу/, и/шеш, док. 1) перех. Закінчувати писати; писати до якої небудь межі. 2) перех. Писати додатково до чого небудь; додавати до написаного раніш. 3) тільки недок., неперех. Надсилати свої дописи до якого небудь… …
7надавати — I даю/, дає/ш, док., розм. 1) перех. Дати що небудь у якійсь кількості або в кілька заходів. 2) неперех. Побити кого небудь. Надавати ляпасів. Надавати стусанів. 3) неперех. Завдати поразки кому небудь, перемогти когось. 4) перех., діал.… …
8надіслати — див. надсилати …
9надсилання — я, с. Дія за знач. надсилати …
10надсилатися — а/ється, недок. Пас. до надсилати …
- 1
- 2
