надавати права

  • 1натуралізувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., політ., юр. Надавати права громадянства країни особам, що їх не мають, або іноземцям …

    Український тлумачний словник

  • 2качати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Вирівнювати, вигладжувати качалкою та рублем що небудь (полотно, білизну тощо). || Розкочувати тісто, надаючи йому певної форми. 2) розм. Те саме, що котити 1). || Котячи сніг, надавати йому кулястої форми. 3) розм.… …

    Український тлумачний словник

  • 3доміцилювати — ю/ю, ю/єш, перех. Надавати банкові права власником банківського рахунку регулювати платежі за його векселями …

    Український тлумачний словник

  • 4кредит — I кр едит у, ч. 1) Права сторона бухгалтерського рахунку, де записують усі витрачені цінності, а також борги й видатки, зазначені в цьому рахунку; прот. дебет. 2) Три академічні години навчальних занять та самостійної роботи у навчальному тижні… …

    Український тлумачний словник

  • 5кредитний — а, е. Стос. до кредиту. •• Креди/тна блока/да економічна блокади країни з боку інших країн або міжнародних фінансово кредитних організацій, що полягає у відмові від надання кредитів. Креди/тна війна/ посилене кредитне стимулювання експорту… …

    Український тлумачний словник

  • 6октроювати — ю/ю, ю/єш, недок. і док., перех., політ. У монархічній державі – надавати кому небудь якісь формальні привілеї, права і т. ін …

    Український тлумачний словник

  • 7поновлювати — юю, юєш і поновля/ти, я/ю, я/єш, недок., понови/ти, новлю/, но/виш; мн. поно/влять; док., перех. 1) Відбудовувати, ремонтувати, надавати нового вигляду чому небудь. || Доповнюючи, відтворювати потрібну кількість чогось. || Доповнюючи, уточнювати… …

    Український тлумачний словник

  • 8принцип — у, ч. 1) Основне вихідне положення якої небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напряму і т. ін. || Основний закон якої небудь точної науки. •• У при/нципі в основному, в загальному. 2) Особливість, покладена в основу створення або… …

    Український тлумачний словник

  • 9присвоювати — юю, юєш, недок., присво/їти, о/ю, о/їш, док., перех. 1) Робити що небудь чуже своєю власністю; привласнювати. || Видавати що небудь чуже за своє. Присвоювати владу. || заст. Сприймати, засвоювати. || рідко. Робити що небудь своєю постійною… …

    Український тлумачний словник