нагромадити
1нагромадити — див. нагромаджувати …
2нагромадити — [нагрома/диетие] а/джу, диеш; нак. а/д , а/д теи …
3нагромадити — I = нагромаджувати (накидати, накласти у великій кількості / безладно, купно), навалити, навалювати, навернути, навертати, накопичити, накопичувати Пор. нагортати 1), накласти I, нанести 1) II ▶ див. набути …
4нагромадити — дієслово доконаного виду …
5нагромадити — маджу, диш, Пр. Див. нагромаджувати …
6нагортати — 1) = нагорнути (горнучи, збирати в якій н. кількості), нагрібати, нагребти; громадити, нагромаджувати, нагромадити (зазв. траву, сіно тощо) Пор. згрібати, нагромадити I 2) див. нанести 1) …
7нагромаджувати — I = нагромадити (зберігаючи й додаючи, поступово робити запаси чого н.), збирати, зібрати; накопичувати, накопичити (зазв. кошти); призбирувати, призбирати (поступово); набирати, набрати (поступово нагромаджуючи, досягати певної кількости чого… …
8нагромаджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нагромадити. || нагрома/джено, безос. присудк. сл. •• Нагрома/джена заборго/ваність заборгованість, яка накопичилася за певний період часу. Нагрома/джений проце/нт процент по облігаціях, що набігає з моменту… …
9нагромадження — я, с. 1) Дія за знач. нагромадити, нагромаджувати і нагромадитися, нагромаджуватися. •• Нагрома/дження капіта/лу перетво …
10назбивати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Збити в якій небудь кількості. 2) перен., розм. Зібрати, нагромадити певну кількість чого небудь (про гроші, майно і т. ін.) …
