нагородити
1нагородити — I = нагороджувати 1) (кого що чим і без додатка дати нагороду кому н., дати що н. у винагороду за певні заслуги тощо), пожалувати (кого чим, кому що); відзначити, відзначати (виділити кого / що н. серед інших похвалою, нагородою тощо);… …
2нагородити — I див. нагороджувати I. II див. нагороджувати II …
3нагородити — [нагороди/тие] роуджу/, о/диеш; нак. ди/, роуді/т …
4нагородити — 1 дієслово доконаного виду віддячити нагородити 2 дієслово доконаного виду набудувати; наговорити багато нерозумного …
5понагороджувати — I ую, уєш, док., перех. Нагородити багато чого небудь, у багатьох місцях. II ую, уєш, док., перех. Нагородити багатьох …
6наділити — I = наділяти (кого чим надати яких н. властивостей, якостей, уміння тощо), у[в]ділити, у[в]діляти (кому що), дати, давати (кому що); нагородити, нагороджувати (перев. чимось небажаним, неприємним); обдарувати, обдаровувати (чимось хорошим) Пор.… …
7понагороджувати — 1 дієслово доконаного виду нагородити багато чого небудь, у багатьох місцях понагороджувати 2 дієслово доконаного виду нагородити багатьох …
8Левковские — Герб Трубы Описание герба: В белом серебряном поле т …
9Велавский, Давыд — Велавский Давыд Давыд Велавский Имя при рождении: Давыд Род деятельности: Панцирные бояре Дата рождения: конец …
10винагороджувати — ую, уєш, недок., ви/нагородити, джу, диш, док., перех. Давати що небудь як плату за працю, нагороду за якісь заслуги. || Давати або робити що небудь замість чогось утраченого, заподіяного і т. ін …
- 1
- 2
