набій
31набілений — дієприкметник …
32набілити — дієслово доконаного виду …
33набілитися — дієслово доконаного виду …
34набілюваний — дієприкметник …
35набілювати — дієслово недоконаного виду …
36набілюватися — дієслово недоконаного виду …
37набірний — прикметник …
38набігати — I наб ігати аю, аєш, док., перех., розм. Багато бігаючи, дістати що небудь або зазнати чогось. || Завагітніти (про неодружену жінку). II набіг ати а/ю, а/єш, недок., набі/гти, біжу/, біжи/ш; мин. ч. набі/г, ла, ло; док. 1) Наскакувати, натикатися …
39набіганий — а, е, розм., рідко. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до набігати. 2) у знач. прикм. Який набігався …
40набіглий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до набігти 1), 2), 4), 8 10). Набіглий кров ю …