набути
41набуття — я/, с. Дія за знач. набути, набувати I 1), 2) …
42награти — а/ю, а/єш, док., розм. 1) Виконати, програти на музичному інструменті підряд багато музичних п єс, пісень та ін. 2) Граючи на музичному інструменті, передати лише основний мотив, мелодію або зіграти тихо. 3) Набути щось в якійсь кількості, граючи …
43надбати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Придбати, нажити що небудь. || Завести кого небудь. 2) Здобути, набути що небудь …
44назброїтися — о/юіся, о/їшся, док., діал. Озброїтися. || перен. Набути, здобути які небудь знання, навики і т. ін …
45наловчитися — чу/ся, чи/шся, док., розм. Набути вправності, уміння, навику в чому небудь …
46напиндючитися — чуся, чишся, док., розм. 1) Набути пихатого, бундючного вигляду. 2) Те саме, що надутися 4) …
47насобачитися — чуся, чишся, док., фам. Навчитися вправно що небудь робити, набути навику в чомусь …
48натренуватися — у/юся, у/єшся, док. Навчитися чого небудь; набути навичок у чому небудь за допомогою тренування …
49обкатати — а/ю, а/єш. 1) див. обкатувати. 2) перен. Освоїти, удосконалити на практиці. 3) перен. Навчити, привчити кого небудь до чого небудь, допомогти набути досвіду …
50обтиратися — а/юся, а/єшся, недок., обте/ртися і обіте/ртися, обітру/ся, обітре/шся; мин. ч. обте/рся, лася, лося; док. 1) Обтирати себе чим небудь. || Стирати з себе що небудь. 2) Стиратися, сходити з чого небудь від тертя. 3) тільки док., перен., розм.… …