місце призначення
1призначення — я, с. 1) Дія за знач. призначити. 2) Розпорядження на право заміщення якоїсь посади, на зачислення куди небудь. || Офіційний документ на право заміщення якоїсь посади, на зачислення куди небудь. 3) Роль, завдання кого , чого небудь у житті,… …
2пункт — у, ч. 1) Певне місце у просторі, на земній поверхні. || Місце, що має певне призначення, використовується для яких небудь цілей, є метою чогось. || Місце, заселене людьми (місто, село і т. ін.). || Місце, приміщення, спеціально пристосоване,… …
3сонце — я, с. 1) Центральне небесне світило Сонячної системи, що має форму гігантської розжареної кулі, яка випромінює світло й тепло. •• До [світ] со/нця дуже рано, до настання дня. За со/нцем у напрямку руху сонця. Мі/сце під со/нцем місце, призначення …
4адреса — и, ж. 1) Позначення місця розташування житла людини або будівлі (території) юридичної особи. || Напис на конверті, пакунку і т. ін., що вказує на місце призначення та одержувача. Помилитися адресою. •• Пошто/ва адре/са місцезнаходження житла… …
5транспортувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Перевозити кого , що небудь з одного місця в інше, доставляти, переміщати вантажі тощо з місця на місце або на місце призначення …
6адритура — и, ж. 1) Пересилання товару безпосередньо на місце призначення. 2) У вексельних операціях – пред явлення до стягнення простроченого або опротестованого векселя …
7відкликати — I відкл икати див. відкликати. II відклик ати а/ю, а/єш, недок., відкли/кати, и/чу, и/чеш і діал. відкли/кнути, ну, неш, док., перех. 1) Кличучи, звертаючись до когось, просити відійти від кого , чого небудь. 2) Змушувати когось залишити місце… …
8доставляти — я/ю, я/єш, недок., доста/вити, влю, виш; мн. доста/влять; док., перех. Перепроваджувати на місце призначення …
9доходити — I дох одити джу, диш і рідко, заст. доходжа/ти, а/ю, а/єш, недок., дійти/, дійду/, ді/йдеш, док. 1) Ідучи в певному напрямку, досягати якого небудь місця. || Рухаючись у певному напрямку, досягати якого небудь місця (про поїзд, машину, пароплав і …
10надходити — джу, диш, недок., надійти/, дійду/, ді/йде/ш, док. 1) Ідучи, прибувати кудись або наближатися до кого , чого небудь, часто трохи пізніше, ніж інші; підходити, приходити. || Пливучи, їдучи, наближатися, прибувати. || розм. Прибувати куди небудь із …
