міркування
71сходка — рідко схі/дка, и, ж. 1) У давній Русі – збори городян, що розглядали й вирішували суспільні та державні справи. 2) В Україні та Білорусії – збори членів поземельної сільської громади. || збірн. Присутні на таких зборах. 3) У дореволюційній Росії… …
72теорія — ї, ж. 1) Логічне узагальнення досвіду, суспільної практики, яке ґрунтується на глибокому проникненні в суть досліджуваного явища та розкриває його закономірності. 2) Учення про певну сукупність явищ, галузь знань, створене на підставі такого… …
73трактат — у, ч. 1) заст. Договір, угода між державами. 2) Наукова праця, де докладно розглянуто якесь конкретне питання чи окрему проблему; міркування на спеціальну тему …
74турбота — и, ж. 1) Неспокійні думки, міркування про забезпечення, здійснення чого небудь, про задоволення якихось потреб і т. ін. || Активні дії, справа, завдання, робота і т. ін., пов язані з неспокоєм, клопотом. || Морока, клопіт. 2) Увага до чиїхось… …
75умогляд — у, ч. 1) книжн. Здатність до теоретичних узагальнень, а також до абстрактних міркувань про уявлювані чи гадані предмети, до висновків з теоретично прийнятих принципів. 2) Характерний для ідеалістичної філософії спосіб осягати істину, не… …
76філософія — ї, ж. 1) Наука про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення. || Яке небудь або чиє небудь учення про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення. 2) чого. Теоретичні, методологічні принципи, що лежать в… …
77філософствування — я, с. 1) Дія за знач. філософствувати. 2) перев. мн., розм. Абстрактні, хитромудрі міркування …
78згляд — згляд: погляд [39] погляд, догляд, контроль [27] погляд; контроль, догляд [48] міркування; без згляду: невважаючи на; згляди: уважність, прихильність; у тім згляді, зглядом щодо [IV] огляд; прихильність; під певним зглядом: з певного погляду [V]… …
79викривлення — (неправильне пояснення, міркування), перекручення, спотворення, кривотлумачення …
80довід — (певне міркування / факт, що наводиться, щоб ствердити істинність чогось), потвердження, свідчення, арґумент, резон; доказ (перев. фактичний, речовий) Пор. підстава I, 1) …
