мовчати
1мовчати — чу/, чи/ш, недок. 1) Нічого не говорити. 2) Не розказувати, не говорити про кого , що небудь; зберігати в таємниці. 3) перен. Не видавати звуків, не порушувати тиші. || Не діяти (про апарати, які подають звукові сигнали, про вогнепальну зброю… …
2мовчати — [моўча/тие] моуўчу/, чи/ш, чиемо/, чиете/; нак. чи/, моуўч і/т …
3мовчати — (нічого не говорити; зберігати щось у таємниці); замовчувати, замовчати (з певною метою обминати мовчанкою щось); помовчувати, помовчати, помовкувати (ухиляючись, утримуючись від розмов) …
4мовчати — дієслово недоконаного виду …
5Билык, Ирина Николаевна — Ирина Билык Ірина Білик Ирина Билык (2005) …
6помовчувати — і рідко помо/вкувати, ую, уєш, недок., розм., помовча/ти, чу/, чи/ш, док. 1) Мовчати, ухиляючись, утримуючись від розмов. || Не видавати звуків, не порушувати тиші. 2) тільки недок. З певною метою приховувати, обминати мовчанкою що небудь, не… …
7гу-гу — гу/, виг. Звуконаслідування, що передає гудіння вітру та звуки предметів, які гудуть, гуготять. •• Ні (ані/) гу гу/ мовчати, не сказати жодного слова …
8змовчувати — ую, уєш, недок., змо/вчати, чу, чиш, док. 1) неперех.Не говорити, не заперечувати; мовчати. 2) перех. і за кого – що. Не розповідати про щось, замовчувати, приховувати що небудь …
9мовчазний — а/, е/. 1) Який не любить багато говорити, схильний мовчати; неговіркий. || Який мовчить, не вступає в розмову. || перен. Не сповнений звуками; безмовний. || Який не супроводжується словами, розмовами. 2) Якого розуміють без слів …
10мовчан — а/, ч. Те саме, що мовчун. •• У мовчана/ гра/ти мовчати …
