мең сум
51суміжно — Присл. до суміжний. •• Сумі/жно ізольо/вані кімна/ти суміжні кімнати, кожна з яких має свій окремий вхід – вихід …
52суміш — і, ж. 1) Сукупність предметів різного виду, сорту. || перен. Поєднання чого небудь різного, різноманітного. •• Гетероге/нна су/міш суміш, яка складається з компонентів, що перебувають у різних фазах. Гомоге/нна су/міш суміш, яка складається з… …
53сумішевий — а, е. Прикм. до суміш 2). || Який являє собою суміш. Сумішевий барвник …
54суміш — (сукуп предметів, рідин тощо різного виду, ґатунку), сумішка, мішанина, мішанка, мішаниця, перемішка; мікстура (ліків); мозаїка, розмаїття (стилів); конґломерат (механічна); суржик (жита і пшениці, жита й ячменю тощо; механічна суміш складниць… …
55сум — I у, ч. Невеселий, гнітючий настрій, спричинений горем, невдачею і т. ін.; смуток, журба; прот. радість. || Смутний, зажурений вираз (обличчя, очей і т. ін.). || Вияв пригніченості, душевного болю (в музиці, пісні і т. ін.). Наганяти сум.… …
56суміжність — ності, ж. Властивість за знач. суміжний. Асоціація за суміжністю …
57сумісний — а, е. 1) Який здійснюється спільно, гуртом, разом з ким небудь; спільний. || Який відбувається, проводиться спільно або водночас. Сумісне внесення добрив. 2) Якого можна поєднати, сполучити з чим небудь. •• Сумі/сні рівня/ння мат. система рівнянь …
58сумісницький — а, е. Прикм. до сумісник і сумісництво …
59суміщатися — а/ється, недок., сумісти/тися, і/ститься, док. 1) Нерозривно поєднуватися; сполучатися. 2) Збігатися в кожній точці або частині при накладанні (про лінії, фігури і т. ін.). 3) тільки недок. Пас. до суміщати …
60суміщений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до сумістити. 2) у знач. прикм. Який передбачає або забезпечує одночасне виконання чого небудь. Суміщений графік. || Який поєднує в собі елементи різних будівель, споруд …
