мерзенний
1мерзенний — а, е. 1) Який викликає огиду, відразу; гидкий (у 1 знач.), відворотний (у 1 знач.). 2) Підлий, негідний своїми вчинками, поведінкою (про людину). || Підлий, негідний (про вчинки, дії такої людини). || Уживається як лайливе слово …
2мерзенний — [меирзе/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і …
3мерзенний — (який викликає огиду, відразу), гидкий, відворотний, бридкий, потворний, мерзосвітний, гидосвітний …
4мерзенний — прикметник …
5брудний — а/, е/. 1) Покритий брудом (у 1 знач.), болотом; з брудом. 2) Нечистий, замазаний, забруднений. || Сірувато мутний (про колір). || За виконання якого людина брудниться. Брудна робота. 3) перен. Який викликає моральну огиду, осуд; огидний,… …
6гидкий — а/, е/. 1) Такий, що викликає неприємне, гидливе почуття (виглядом, смаком і т. ін.); бридкий, огидний. 2) Мерзенний, паскудний, підлий. 3) розм. Те саме, що непристойний …
7гидомир — а, ч., діал. Гидкий, мерзенний чоловік …
8гидючий — а, е. Мерзенний, паскудний, нестерпно гидкий …
9жалюгідний — а, е. 1) Який викликає жаль (див. жаль I 2)). 2) Який має непривабливий, убогий зовнішній вигляд; злиденний, нужденний. || Дуже малий, незначний; мізерний. 3) Гідний осудження, зневажання, ганьби; нікчемний, мерзенний …
10мерзенність — ності, ж. Властивість за знач. мерзенний 2) …
