мати намір
1мати — I тері, ж. 1) Жінка стосовно дитини, яку вона народила. || Жінка, що має або мала дитину. || перев. як прикладка, перен. Про що небудь дуже близьке, рідне. •• Ма/ти одина/чка жінка, яка народила дитину (дітей) поза офіційним шлюбом і виховує її… …
2намірятися — я/юся, я/єшся, недок., намі/ритися, рюся, ришся, док. 1) з інфін.Мати намір робити що небудь. 2) на кого – що, в кого – що і без додатка. Націлюватися в кого , що небудь, замахуватися на когось, щось …
3мнѢмати — мнимати (мнѢмати, мнімати) мати думку, думати, гадати, сподіватися, мати (покладати) надію, здогадуватися, мати намір, уявляти, вважати, міркувати; безпідставно бундючитись …
4мнімати — мнимати (мнѢмати, мнімати) мати думку, думати, гадати, сподіватися, мати (покладати) надію, здогадуватися, мати намір, уявляти, вважати, міркувати; безпідставно бундючитись …
5Кому: "Христос воскресе!", а нам: "Не рыдай мене, мати!" — См. СЧАСТЬЕ УДАЧА …
6ватовати — мати намір, розраховувати …
7збиратися — а/юся, а/єшся, недок., зібра/тися, зберу/ся, збере/шся, док. 1) Сходитися, з їжджатися, злітатися і т. ін. в одне місце. || в що, чим. Сходячись, з їжджаючись, злітаючись і т. ін. докупи, розташовуватися, групуватися яким небудь способом. ||… …
8хотіти — хо/чу, хо/чеш (розм. хоч), хо/чемо, хо/чете (розм. хо/чте), недок. 1) чого, з інфін., із спол. щоб, як і без додатка. Мати бажання, охоту до чогось, відчувати потребу в чому небудь (в їжі, відпочинку і т. ін.). || Мати бажання відчути, пізнати що …
9мнимати — (мнѢмати, мнімати) мати думку, думати, гадати, сподіватися, мати (покладати) надію, здогадуватися, мати намір, уявляти, вважати, міркувати; безпідставно бундючитись …
10збиратися — I = зібратися 1) (опинятися в одному місці, в однієї особи / в одних руках), громадитися, гуртуватися, нагромаджуватися, нагромадитися, згромаджуватися, згромадитися; зосереджуватися, зосередитися, концентруватися, стягатися, стягтися, стягнутися …
