мати намір
21думати — аю, аєш, недок. 1) без додатка. Розмірковувати над чим небудь; мислити. 2) про кого – що, за кого – що. Спрямовувати свої думки на кого , що небудь. || над чим. Вирішувати, розв язувати що небудь. 3) зі спол. що. || на кого, розм. Вважати винним …
22затівати — а/ю, а/єш, недок., заті/яти, і/ю, і/єш, док., перех. і з інфін., розм. Починати здійснювати, влаштовувати і т. ін. що небудь. || Задумувати, мати намір здійснити що небудь …
23компонувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) книжн. Складати з окремих частин що небудь ціле. 2) Створювати композицію картини, мелодію тощо. || заст. Писати вірші тощо. 3) розм. Те саме, що вигадувати I 1). || Мати намір зробити щось; задумувати …
24ладитися — джуся, дишся, недок. 1) тільки 3 ос. Іти успішно, вдало; виходити на добре. || безос., з чим і без додатка. || Бути злагодженим, гармонійним (про спів, гру). 2) до чого, на що, куди і без додатка, розм. Те саме, що готуватися 1); лагодитися (у 1… …
25мислити — лю, лиш, недок. 1) неперех. Міркувати, зіставляючи явища об єктивної дійсності й роблячи висновки. 2) неперех., розм. Те саме, що думати 2). || з інфін. Мати намір, збиратися робити що небудь. 3) перех. Уявляти собі кого , що небудь. Мислити… …
26мітити — I мі/чу, мі/тиш, недок., перех. Ставити мітку на кому , чому небудь. II мі/чу, мі/тиш, недок., неперех. 1) в кого – що. Прагнути влучити; цілитися. 2) з прийм. в і знах. в., розм. Намагатися обійняти яку небудь посаду, стати кимось. || в кого, на …
27наважуватися — уюся, уєшся і рідко наважа/тися, а/юся, а/єшся, недок., нава/житися, жуся, жишся, док. 1) Відважуватися, осмілюватися на якийсь вчинок, на якусь дію. 2) рідко. Мати намір, збиратися. 3) діал. Замірятися, зазіхати на кого , що небудь; робити замах …
28наряджатися — I а/юся, а/єшся, недок., наряди/тися, ряджу/ся, ря/дишся, док. 1) у що, без додатка. Одягатися (перев. у святковий, гарний одяг). || розм. Одягатися в будь який одяг, надівати будь яке взуття. || перев. ким. Одягаючись, ставати подібним до кого …
29націлювати — юю, юєш і націля/ти, я/ю, я/єш, недок., наці/лити, лю, лиш, док. 1) перех. і неперех. Цілячись, спрямовувати що небудь на когось, щось, на якусь ціль. 2) перех., на що, перен. Спрямовувати, скеровувати до чого небудь. 3) неперех., перен., розм.,… …
30націлюватися — ююся, юєшся і націля/тися, я/юся, я/єшся, недок., наці/литися, люся, лишся, док. 1) Наводити на ціль; прицілюватися. || Спрямовувати що небудь кудись. 2) перен., розм. Збиратися, намагатися, мати намір що небудь робити. 3) перен., розм. Прагнути… …
