лякати
1лякати — а/ю, а/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Своїм виглядом або діями викликати почуття страху, переляку. || Своєю незвичністю, таємничістю тощо вселяти страх, тривогу, занепокоєння. 2) Навіювати страх, застосовуючи певні засоби. || Викликати… …
2лякати — I (спричиняти почуття страху, переляку), страхати, страшити, погрожувати, сполохувати, сполохати, полохати, жахати Пор. залякувати II ▶ див. залякувати, полохати 1) …
3лякати — дієслово недоконаного виду …
4пуджати — лякати [VIII] пуджати (21, 464) – “лякати”; [ІЦ 2006] …
5пуд — Пуд: страх; [V] страх; давати пуду: страшити, лякати [IV] Пуду давати: лякати, страшити [21] пуду давати (21, 425) – “страшити, лякати”; [ІЦ 2006] Пуд (пор. польсь. pęd) у контексті не значить «страх» (537); «Відразу немов десь пудами пригнало ту …
6полохати — 1) (якимись діями змушувати схоплюватися з місця, тікати, кидатися врозтіч тощо), сполохувати, сполохати, сполошити, розполохувати, розполохати, розполошити, наполохувати, наполохати, лякати, піднімати, підіймати, підняти, підійняти, полошити,… …
7грозити — грожу/, гро/зиш, недок. 1) Попереджати з погрозою про покарання; погрожувати. || Робити загрозливий жест. 2) Містити яку небудь загрозу, небезпеку; загрожувати. 3) перен. Лякати своєю близькістю, можливістю здійснення. || Залякувати чим небудь …
8жахати — I а/ю, а/єш, недок., перех. Викликати жах у кого небудь; дуже лякати когось. II а/є, недок., діал. З великою силою і швидкістю спалахувати, вихоплюватися звідкись (перев. про вогонь) …
9жучити — чу, чиш, діал. Лякати, дражнити …
10лякання — я, с. Дія за знач. лякати …