лютувати
1лютувати — у/ю, у/єш, недок. 1) на кого – що і без додатка. Виявляти хижацтво, кровожерність, злість (про звіра, тварину). || Виявляти безжальну жорстокість, нещадність (про людину). || з кого, рідко над ким. Знущатися з кого небудь. || на кого і без… …
2лютувати — 1) (бути у стані граничного роздратування, гніву; дуже сердитися); лютитися, лютуватися, розлютовуватися, розлютуватися, розлючуватися, розлютитися, роз ятрюватися, роз ятритися, біснуватися, звіріти, скаженіти, шаленіти, шаліти, роз ярятися, роз …
3лютувати — 1 дієслово недоконаного виду виявляти хижацтво, кровожерність, злість лютувати 2 дієслово недоконаного виду паяти рідко …
4перелютувати — I у/ю, у/єш, док. Перестати лютувати (див. лютувати I). || перен. Перестати бушувати (про вітер, шторм і т. ін.). II у/ю, у/єш, док., перех., заст. 1) Лютувати, паяти ще раз, повторно або заново, по іншому. 2) Лютувати, паяти все чи багато чого… …
5кріпити — плю/, пи/ш; мн. крі/плять; недок. 1) перех., тех. Те саме, що скріплювати 1). 2) перех., гірн. Установлювати кріплення (у 2 знач.). || гідр. Устеляючи чимось, захищати від руйнування. 3) перех., мор., ав. Міцно прив язувати, закріплювати. 4)… …
6скаженіти — і/ю, і/єш, недок. 1) Втрачаючи самовладання, ставати несамовитим, нестямним. || Дуже збуджуватися, лякаючись і т. ін. (про тварин). 2) Біснуватися від злості; лютувати. 3) перен. Досягати найвищого ступеня інтенсивності (про вітер, хуртовину і т …
7біситися — бішу/ся, бі/сишся, недок., перех. Бути в стані роздратування, дуже сердитися; лютувати …
8біснуватися — у/юся, у/єшся, недок. Бути в стані великого збудження, роздратування; лютувати …
9відлютовувати — ую, уєш, недок., відлютува/ти, у/ю, у/єш, док. Перестати, закінчити лютувати …
10залютувати — у/ю, у/єш, док. 1) Почати лютувати, виражаючи лють словами або вчинками. 2) Почати виявлятися з надзвичайною силою; бушувати, шаленіти (про явища природи). 3) Запаяти …
