лицемірний
1лицемірний — прикметник …
2лицемірний — а, е. Який лицемірить, здатний лицемірити. || Сповнений лицемірства; нещирий …
3лицемірний — (який приховує свої справжні думки, почуття, наміри тощо), нещирий, брехливий, слизький, фальшивий, лукавий, криводушний, кривоприсяжний, крутійський, дволикий, дволиций; облудний (який під зовнішньою лагідністю приховує лихі наміри) Пор.… …
4фальшивий — а, е. 1) Який являє собою підробку (про річ, продукт і т. ін.), виготовлену, сфабриковану з метою шахрайства. || Штучний, зроблений на зразок справжнього, натурального. 2) Який містить обман, уводить в обман. || Показний, несправжній. 3) Удаваний …
5двоєдушний — а, е, заст. Лицемірний. || у знач. ім. двоєду/шний, ного, ч.; двоєду/шна, ної, ж. Лицемірна людина; дворушник …
6дволичний — а, е. Те саме, що лицемірний …
7іудин — (ю/дин), а, е: •• Іу/дине (ю/дине) пле/м я (порі/ддя і т. ін.) лайл., зневажл. про зрадників. Іу/дин (ю/дин) поцілу/нок зневажл. а) лицемірний, нещирий поцілунок; б) учинок людини, яка облесливістю приховує свою зраду …
8криводушний — а, е. Який кривить душею; нещирий, лицемірний, підступний. || Власт. нещирій людині …
9кривоприсяжний — а, е. Який фальшиво присягав; лицемірний …
10крутійський — а, е. 1) Власт. крутієві, крутіям (у 1 знач.). Крутійська вдача. 2) Лицемірний, нечесний, брехливий …
