ламати
21калічити — чу, чиш, недок., перех. 1) Завдавати каліцтва кому , чому небудь; робити калікою. || Завдавати шкоди; псувати, нівечити, марнувати. 2) Вимовляти неправильно; перекручувати, ламати (про мову, слова) …
22клятва — и, ж. Те саме, що присяга; присягання, заприсягання. Давати клятву. Ламати клятву …
23ламаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до ламати 1). 2) у знач. прикм. Якого поламали, зіпсували. || Зігнутий під кутом. || У якому є багато неправильного, неточного (про мову). •• Ла/мана лі/нія мат. об єднання відрізків, в якиму кінець кожного… …
24ламання — я, с. Дія за знач. ламати …
25ломити — ломлю/, ло/миш; мн. ло/млять; недок. 1) перех., розм. Те саме, що ламати 1), 2), 3), 6). 2) неперех. і від чого, безос., перен. Бути у надзвичайно великій кількості. 3) перех., перен. Долати, бороти кого небудь (про сон, утому і т. ін.) …
26лупати — I луп ати а/ю, а/єш, недок., перех. Відбивати частини від цілого; колупати (у 1 знач.). || Віддирати, відокремлювати верхній шар чого небудь. || Розбиваючи, ламати що небудь. || Бити, лупцювати. II л упати аю, аєш, недок., фам. 1) Те саме, що… …
27мотлошити — шу/, ши/ш, недок., перех., розм. 1) Перетворювати на мотлох (у 1 знач.); рвати, ламати, трощити. 2) перен. Сильно бити когось …
28наламувати — ую, уєш, недок., налама/ти, а/ю, а/єш, док., перех. Ламати щось у якій небудь кількості …
29нищити — щу, щиш, недок. і док., перех. Убиваючи, отруюючи, топчучи, ламаючи і т. ін., позбавляти життя, припиняти існування кого , чого небудь. || Виснажувати, фізично ослаблювати (організм, тіло). || Руйнувати, палити, ламати і т. ін. || Грабувати,… …
30обдурювати — юю, юєш, недок., обдури/ти, дурю/, ду/риш, док., перех. і без додатка. 1) Вводити кого небудь в оману діями або словами, звичайно для власної вигоди, користі; обманювати, дурити. || Казати неправду; брехати. || рідко. Не виконувати обіцянки,… …
