ладний
1ладний — I а, е, розм. 1) Те саме, що гарний 1); красивий (про зовнішні ознаки). || Сонячний, погідний. || Який заслуговує схвалення; добрий, слушний. 2) Добре, вдало, акуратно зроблений, виконаний. || Вдало, зі смаком підібраний. 3) Діловитий (у 1 знач.) …
2ладний — на, не, Гж. 1. Гарний, красивий, вродливий. З того хлопця выросне ладний паробок. 2. Благоустроєний, акуратно зроблений, вдало виконаний. Наша школа была така ладна, што ся пам ятат на ціле житя …
3ладний — 1 прикметник гарний розм. ладний 2 прикметник схильний, готовий до чогось присудкове слово …
4гарний — I 1) (про людину, її риси який вирізняється красою), красивий, у[в]родливий, хороший, славний, ладний, доладний, красний, красен, гожий, сподобний, благоподібний, привабливий, пригожий, красовитий, файний; прекрасний, чудовий, чарівний, пишний,… …
5приладний — 1 прикметник від: прилад приладний 2 прикметник улесливий рідко …
6Поднестровский диалект украинского языка —      Поднестровский диалект на …
7ладен — див. ладний II …
8ладненький — а, е. Пестл. до ладний I …
9ладність — ності, ж. Абстр. ім. до ладний I …
10ладно — розм. Присл. до ладний I 1), 2), 5). || у знач. присудк. сл. Добре, приємно комусь …
- 1
- 2
