кінчений
1викінчений — 1 дієприкметник від: викінчити викінчений 2 прикметник досконалий …
2нескінчений — прикметник незакінчений …
3нескінчений — а, е. Не доведений до кінця; незавершений, незакінчений …
4нескінчений — [неиск’і/нчеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і (незакінчений) …
5докінчений — дієприкметник …
6закінчений — дієприкметник …
7кінчений — дієприкметник …
8колінчений — дієприкметник діал …
9невикінчений — прикметник …
10недокінчений — прикметник …
