кінчений

  • 51недороблений — а, е. 1) Не доведений до повної готовності, незавершений, незакінчений. 2) Який має недоліки, хиби і т. ін. || у знач. ім. недоро/блене, ного, ч. Те саме, що недоробок 2) …

    Український тлумачний словник

  • 52незавершений — а, е. Не доведений до кінця; незакінчений. •• Незаве/ршене виробни/цтво продукція (роботи), яка не пройшла усіх стадій, передбачених технологічним процесом. Незаве/ршені гриби/ група вищих грибів, яка об єднує види, що розмножуються лише… …

    Український тлумачний словник

  • 53незакінченість — ності, ж. Абстр. ім. до незакінчений …

    Український тлумачний словник

  • 54некінченість — ності, ж. Абстр. ім. до некінчений …

    Український тлумачний словник

  • 55неповний — а, е. 1) Не зовсім наповнений чим небудь. 2) Не доведений до необхідної норми, межі, розміру і т. ін. || Який не містить у собі повного набору, комплекту, складу чого небудь. || Не зовсім закінчений, завершений. Неповний робочий день. •• Непо/вна …

    Український тлумачний словник

  • 56нескінченість — ності, ж. 1) Абстр. ім. до нескінчений. 2) …

    Український тлумачний словник

  • 57обірваний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обірвати 1 3). || обі/рвано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Одягнений у старий подертий одяг; обшарпаний. 3) у знач. прикм. Перерваний, незакінчений (про слово, фразу тощо). 4) у знач. прикм. Дуже крутий …

    Український тлумачний словник

  • 58оборот — у, ч. 1) Те саме, що оберт 1). 2) Повний повторюваний цикл у якомусь процесі; обіг. || Закінчений цикл операцій, здійснюваних засобами пересування, зв язаний з рухом туди й назад і з поверненням у вихідний пункт. •• Безготівко/вий оборо/т суми… …

    Український тлумачний словник

  • 59повний — по/вен, вна, вне. 1) У якому немає вільного місця, заповнений до краю. || У якому є, міститься, вміщується порівняно багато кого , чого небудь. || У сполуч. з деякими ім. вживається на означення великої міри вияву дії, ознаки і т. ін. || Не… …

    Український тлумачний словник

  • 60рафінований — а, е. 1) спец. Очищений, звільнений від домішок. Рафінована олія. 2) перен., книжн. Вишуканий, витончений формою, змістом і т. ін. || Довершений, закінчений у своєму вияві (про риси вдачі, поведінки). Рафінований інтелігент …

    Український тлумачний словник