кінчений
11незакінчений — прикметник …
12некінчений — прикметник …
13покінчений — дієприкметник …
14скінчений — дієприкметник …
15укінчений — дієприкметник діал …
16викінчений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до викінчити. 2) прикм. Довершений, досконалий; який досягає найвищого рівня. Викінчена поезія …
17докінчений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до докінчити …
18закінчений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до закінчити. || закі/нчено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.У якого певна якість досягла повноти, завершення …
19кінчений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до кінчити. || кі/нчено, безос. присудк. сл …
20невикінчений — а, е. Не доведений до кінця; недовершений, недосконалий …