крушити
1крушити — крушу/, кру/шиш, недок., перех. 1) розм., рідко. Те саме, що трощити 1); розбивати вщент. 2) також без додатка, заст., нар. поет. Журити, мучити …
2крушити — дієслово недоконаного виду …
3скрушити — скрушу/, скру/тиш, перех., розм., рідко. Док. до крушити …
4мучити — (кого завдавати мук, фізичних / моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), боліти (кому); катувати, закатовувати, закатувати, мордувати, замордовувати, замордувати, нівечити, розпинати, розіпнути (завдавати комусь тяжких фізичних /… …
