корінний підш
1корінний — а/, е/. 1) Споконвічний, постійний (про населення певної місцевості, представників певного середовища тощо). || Властивий певній мові з найдавніших часів її розвитку. Корінна лексика. •• Корінни/й зуб один із п яти задніх зубів кожної щелепи.… …
2корінний — [кор ін:и/й] м. (на) н :о/му / н :і/м, мн. н :і/ …
3корінний — прикметник …
4корінний — 1) (про людність певної місцини, представників певного середовища тощо), споконвічний, постійний, одвічний, тубільний, автохтонний, місцевий, тутешній 2) (що стосується основ чого н.), істотний, головний, основний, кардинальний, докорінний …
5корінний патрон — Syn: корінна муфта …
6корінна муфта — Syn: корінний патрон …
7докорінний — (який стосується основних питань, порушує основи чого н.), ґрунтовний, корінний, радикальний, ґенеральний …
8підкорінний — а, е. Який міститься, живе під корінням рослин …
9автохтон — (корінний мешканець, місцевого походження), абориґен, тубілець …
10тубілець — льця, ч. 1) Уродженець і корінний житель якої небудь (перев. віддаленої від центрів цивілізації) місцевості або країни на відміну від приїжджого або іноземця. 2) заст. Корінний житель будь якої місцевості …
