компрометувати
1компрометувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Виставляти кого , що небудь у негарному світлі; шкодити добрій славі когось, чогось …
2компрометувати — дієслово недоконаного виду …
3компрометація — ї, ж. Дія за знач. компрометувати …
4компрометування — я, с. Дія за знач. компрометувати …
5компрометуватися — у/юся, у/єшся, недок. Компрометувати себе …
6компрометуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до компрометувати. || у знач. прикм …
7скомпрометувати — у/ю, у/єш, перех. Док. до компрометувати. || Викликати недовір я до якої небудь ідеї, справи тощо …
8безчестити — (позбавляти доброї слави), неславити, знеславлювати, знеславити, безславити, заплямовувати, заплямувати, заплямити, ганьбити, чорнити, очорнювати, очорняти, очорнити, паплюжити, компрометувати …
9ганьбити — 1) (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім я тощо), безчестити, знеславлювати, знеславити, неславити, соромити, осоромлювати, осоромити, компрометувати, поганити, о(б)поганювати, о(б)поганити, чорнити, очорнювати,… …
10опорочувати — опорочити (створювати погану репутацію кому / чому н.), порочити, компрометувати, заплямовувати, безчестити, ґанджувати …
