колектив
11колективізований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до колективізувати. || колективізо/вано, безос. присудк. сл …
12колективістичний — а, е. Який ґрунтується на засадах колективізму. || Який відповідає принципам колективізму, пройнятий ними …
13колективістський — а, е. Власт. колективістові, колективістам …
14колективізувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., іст. Проводити, здійснювати колективізацію …
15колективізуватися — у/ється, недок. і док., іст. 1) Об єднуватися в колективні господарства – колгоспи. 2) тільки недок. Пас. до колективізувати …
16колективістка — и. Жін. до колективіст …
17колектив — у, ч. Сукупність людей, об єднаних спільною діяльністю, спільними інтересами. || Група людей, зв язаних спільною працею в одній організації, установі, на підприємстві тощо …
18колективізм — у, ч. Колективна співпраця як принцип громадського життя та діяльності людей; прот. індивідуалізм …
19колектив — (лат. collectivum) 1. група луѓе што сочинуваат работна, организациона или некоја друга заедница 2. друштво, заедница воопшто …
20колектив — същ. група, трупа, общество, общност, колективитет …