колегіальність
1колегіальність — ності, ж. Властивість за знач. колегіальний 2). Колегіальність обговорення. || Принцип управління, при якому керівництво здійснюється групою осіб, що мають рівні права й обов язки у вирішенні питань …
2колегіальність — іменник жіночого роду …
3колективність — ності, ж. Абстр. ім. до колективний; спільність, колегіальність …
4диктатор — а, ч. 1) Особа, що має в державі необмежену владу. 2) перен., зневажл. Той, хто ігнорує колегіальність, допускає грубе адміністрування. 3) У Стародавньому Римі – призначена сенатом для оборони країни особа, яка мала необмежені повноваження …
5диктаторствувати — ую, уєш, недок. 1) Бути диктатором, користуватися владою диктатора. 2) перен., розм. Ігнорувати колегіальність, допускати грубе адміністрування …
6виборчий — а, е. Стос. до виборів. •• Ви/борча вла/да одна з незалежних і самостійних публічних влад в державі. Ви/борча заста/ва грошова сума, що її кандидат в депутати зобов язаний внести державі при своїй реєстрації. Ви/борча кампа/нія система… …
7учений — I уч ений (вче/ний), а, е. 1) Який має широкі й глибокі знання взагалі або в якій небудь галузі науки. || Який одержав спеціальні знання, пройшов спеціальну виучку. || розм. Який учився; освічений. || Дресирований, навчений (про тварин). 2) у… …
