кніжня

  • 111гетера — и, ж. У Стародавній Греції – освічена незаміжня жінка, що вела вільний спосіб життя. || Жінка легкої поведінки; легковажна жінка …

    Український тлумачний словник

  • 112гімнастика — и, ж. 1) Система фізичних вправ, яка сприяє загальному розвиткові організму та зміцненню здоров я. 2) Вид спорту. •• Спорти/вна гімна/стика вправи на гімнастичних снарядах або килимі, при виконанні яких головним навантаженням є вага власного тіла …

    Український тлумачний словник

  • 113жона — и/, ж. 1) нар. поет. Заміжня особа стосовно до свого чоловіка. 2) розм., рідко. Те саме, що жінка 1) …

    Український тлумачний словник

  • 114забережні — ів, мн. (одн. за/бережень, жня, ч.). Смуга льоду біля берега …

    Український тлумачний словник

  • 115заміжній — я, є. 1) тільки ж. Яка перебуває в шлюбі; одружена (про жінку). 2) Стос. до заміжжя. Заміжнє життя. 3) у знач. ім. замі/жня/, ньо/ї, ж. Та, що перебуває в шлюбі; одружена жінка, молодиця …

    Український тлумачний словник

  • 116замужній — я, є, розм. Те саме, що заміжній. || у знач. ім. заму/жня, ньої, ж. Одружена жінка …

    Український тлумачний словник

  • 117князівна — и, ж., іст. Незаміжня дочка князя (у 1, 2 знач.) …

    Український тлумачний словник

  • 118леді — невідм., ж. 1) Дружина лорда чи баронета у Великій Британії, а також заміжня жінка аристократичного кола. 2) Ввічливе звертання до одруженої жінки у Великій Британії. 3) перен. Про жінку з витонченим смаком, аристократичними манерами, а також про …

    Український тлумачний словник

  • 119література — и, ж. 1) Уся сукупність наукових, художніх і т. ін. творів того чи іншого народу, періоду або всього людства. 2) Вид мистецтва, що зображує життя, створює художні образи за допомогою слова. || Сукупність творів цього виду мистецтва. ||… …

    Український тлумачний словник

  • 120мантія — ї, ж. 1) Довгий широкий одяг у вигляді плаща, що спадає до землі. 2) зоол. Складка шкіри, що огортає тіло деяких безхребетних тварин. 3) геол. Оболонка земної кулі між її корою та ядром. •• Ве/рхня ма/нтія верхній шар мантії, який розташовується… …

    Український тлумачний словник