клякати
1клякати — а/ю, а/єш, недок., клякну/ти, ну/, не/ш, док. Ставати, падати на коліна …
2клякати — Клякати: ставати на коліна; [XIII] ставати навколішки [1;4;21;X;XII] стояти навколішках [36] падати, впасти навколішки [VI] …
3клякати — дієслово недоконаного виду …
4клякати — клякам, каш, кат, Пр. Ставати, падати на коліна …
5клякати (клячати) — ставати на коліна …
6кляча — Образовано от той же основы, что и глагол клякати – падать на колени, шататься , существовавший параллельно с формой клячити, к которой восходит клянчить …
7клякання — я, с. Дія за знач. клякати …
8клякнути — I клякн ути див. клякати. II кл якнути ну, неш, мин. ч. кляк, ла, ло і кля/кнув, нула, нуло, недок. 1) Дуже змерзши, ставати малорухомим, утрачати чутливість; дубіти. || Утрачати гнучкість. || Ставати твердим; холонути (про труп). 2) розм. Не… …
9завмерти — завмирати 1) (стати нерухомим, зберігаючи позу, положення в момент припинення руху), застигнути, застигти, застигати, заклякнути, заклякти, заклякати, заціпеніти, закам яніти, скам яніти 2) (утратити на якийсь час здатність рухатися від сильного… …
10терпнути — 1) (про тіло / його частини утрачати чутливість), німіти, ціпеніти, дерев яніти, затерпати, затерпнути, клякнути, заклякати, закляк(ну)ти, замлівати, замліти, зомлівати, зомліти, у[в]млівати, у[в]мліти, у[в]клякати, у[в]клякнути, у[в]клякти,… …
- 1
- 2
