керівник
1керівник — іменник чоловічого роду, істота …
2керівник — а/, ч. Той, хто керує ким , чим небудь, очолює когось, щось. •• Кла/сний керівни/к учитель вихователь класу в середній школі …
3керівник — [кеир іўни/к] ниека/, м. (на) ниеко/в і/ ниеку/, мн. ниеки/, ниек і/ў …
4керівник — (той, хто керує кимсь / чимсь, очолює когось / щось), провідник, проводир, проводар; голова (особа, яка очолює якесь велике підприємство, установу / справу, захід тощо); директор (на підприємстві, в установі, закладі тощо) Пор. начальник …
5керівницький — а, е. Прикм. до керівник і керівництво. Керівницька здібність …
6керівниця — і. Жін. до керівник …
7військкерівник — а/, ч. Військовий керівник …
8ватажок — (керівник певної організованої групи людей загону, банди тощо), провідник, отаман, проводир, ватаг, верховод(а), ватажко, проводар, провідець, провідця Пор. керівник …
9дириґент — (керівник колективу виконавців у оркестрі, хорі, оперному / балетному спектаклі); капельмайстер (хору / оркестру); реґент (хору, перев. церковного) …
10воєвода — керівник найбільшої адміністративної одиниці в Речі Посполитій; в Російській державі воєначальник, представник царського уряду, зокрема на Україні в XVII XVIII ст …