керівник

  • 71командувач — а, ч. Керівник великого військового з єднання. Командувач армії (командарм) …

    Український тлумачний словник

  • 72комендант — а, ч. 1) Той, хто стоїть на чолі залоги фортеці або укріпленого району. 2) Військовий начальник, що наглядає за правильністю відбування гарнізонної служби, дисципліною військових і т. ін. у населених пунктах і військових таборах, а також… …

    Український тлумачний словник

  • 73комсорг — а, ч., іст. Скорочення: комсомольський організатор – керівник первинної комсомольської організації …

    Український тлумачний словник

  • 74контролінг — у, ч. 1) Система неперервного оцінювання усіх сторін діяльності підприємства, компанії та ін., її підрозділів, керівників, співробітників тощо. 2) Назва підрозділу фірми, прийняте на промислових підприємствах Німеччини, США …

    Український тлумачний словник

  • 75крайсляйтер — а, ч. Керівник районної адміністрації в органах гітлерівської окупаційної влади під час Другої світової війни …

    Український тлумачний словник

  • 76ланковий — а/, е/. 1) Прикм. до ланка. 2) у знач. ім. ланкови/й, во/го, ч.; ланкова/, во/ї, ж. Керівник ланки (у 3 знач.) …

    Український тлумачний словник

  • 77лідер — а, ч. 1) Той, хто стоїть на чолі політичної партії або іншої певної суспільно політичної організації; вождь (у 2 знач.), керівник. 2) Про того, хто посідає провідне місце серед інших, подібних. 3) Особа чи група осіб, що йде першою в якому небудь …

    Український тлумачний словник

  • 78майстер — тра, ч. 1) Фахівець з якого небудь ремесла. 2) Керівник окремої ділянки виробництва. 3) чого, без додатка і з інфін. Той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості. || Про спортсмена, що досяг високих спортивних… …

    Український тлумачний словник

  • 79ментор — а, ч. 1) заст. Наставник (у 1 знач.), керівник, вихователь. 2) бот., сад. Живець, якого прищеплюють до рослини з метою одержання в гібриді рис цього живця. Метод ментора. 3) перен. Нудна людина, яка любить усіх повчати …

    Український тлумачний словник

  • 80орудар — ору/даря/, ч., рідко. Верховода, керівник …

    Український тлумачний словник