керувати

  • 61ставка — и, ж. 1) іст. Старовинна російська назва похідного намету, що його ставили для старшого воєначальника (полководця) в пункті, звідки він мав керувати військом під час бою. 2) військ. Місце розташування воєначальника і його штабу. 3) військ. Орган… …

    Український тлумачний словник

  • 62старшинувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Бути старшиною. 2) над ким, рідше серед кого і без додатка. Бути старшим, керувати, начальствувати, верховодити …

    Український тлумачний словник

  • 63стернувати — у/ю, у/єш і заст. стерни/ти, ню/, ни/ш, недок. Керувати рухом судна, човна …

    Український тлумачний словник

  • 64судити — суджу/, су/диш, недок. і док. 1) тільки недок., неперех.Складати думку про кого , що небудь, робити висновок щодо когось, чогось. || Міркувати. || рідко. Говорити, балакати. •• Не мені/ (нам і т. ін.) суди/ти я (ми і т. ін.) не хочу (не хочемо)… …

    Український тлумачний словник

  • 65тренажер — а, ч. 1) Пристрій, апарат для тренажу, відпрацьовування яких небудь навичок. Спортивний тренажер. 2) ав. Навчальний прилад, на якому вчаться керувати літальним апаратом …

    Український тлумачний словник

  • 66управляти — I (вправля/ти), я/ю, я/єш, недок., упра/вити (впра/вити), влю, виш; мн. упра/влять; док., перех., розм. 1) Виконувати, завершувати якусь роботу, справу; надавати кому небудь належного вигляду, задовольняти його потреби; доводити до ладу що небудь …

    Український тлумачний словник

  • 67уряд — I уряд заст. уря/д, у, ч. 1) Найвищий виконавчий та розпорядчий орган державної влади, який здійснює управління державою. || Члени такого органу. Відставка уряду. 2) іст. Місцеве правління. II ур яд див. вряд. III ур яд у, ч., заст. 1) Правління… …

    Український тлумачний словник

  • 68урядувати — у/ю, у/єш, недок. 1) рідко. Правити, керувати. 2) заст. Виконувати службові обов язки. 3) діал. Розпоряджатися …

    Український тлумачний словник

  • 69царювати — ю/ю, ю/єш, недок. 1) Бути царем, правити царством. || розм. Повноправно порядкувати, самовільно керувати ким , чим небудь. 2) перен. Бути першим, переважати всіх у чому небудь. 3) перен. Наповнювати собою; домінувати …

    Український тлумачний словник

  • 70доводити — Доводити: командувати, керувати [10] …

    Толковый украинский словарь