карбований
1карбований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до карбувати. 2) у знач. прикм. Покритий карбами (у 1 знач.), різьбою. 3) у знач. прикм. Зроблений способом карбування. 4) у знач. прикм., перен. Чіткий, розмірений. 5) у знач. прикм., заст. Розітнутий, порізаний… …
2карбований — дієприкметник …
3чіткий — I 1) (виразно окреслений; про почерк, шрифт тощо зручний для читання), виразний; розбірливий (про почерк, шрифт тощо); твердий (різко окреслений) 2) (про вимову, виклад думок тощо), виразний, розбірливий; карбований (про слова); стрункий… …
4битий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до бити 2), 3), 7). || би/то, безос. присудк. сл. 2) Розгромлений у боях. 3) Набитий, настріляний (про дичину). 4) Розбитий, поколений на шматки. || Витоптаний, витолочений. 5) Кований (про зброю). || Карбований… …
5карбівка — и, ж. 1) тільки одн. Карбований, різьблений орнамент, зображення. 2) Інструмент, яким карбують; штемпель для карбування …
6карбованість — ності, ж. Властивість за знач. карбований 4) …
7карбовано — Присл. до карбований 4) …
8карбування — я, с. 1) Дія за знач. карбувати. 2) Те, що вирізьблене на чому небудь; карбований орнамент, зображення …
9кований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до кувати I 1), 2), 5). || ко/вано, безос. присудк. сл. •• Ко/ваний на всі чоти/ри ноги/ (копи/та) дуже досвідчений, бувалий. 2) у знач. прикм. Виготовлений, зроблений куванням (див …
10цизельований — Цизелований: карбований [IV] різьблений по металу [19] цизеловане (дуло): прикрашене орнаментом (вирізаним на металі) [VI,VII] друкарська помилка: цизелований зам. цизельований [MО,IV] …
- 1
- 2
