капризувати
1капризувати — у/ю, у/єш, недок. Вередувати, бути капризним; коверзувати, комизитися …
2капризувати — дієслово недоконаного виду …
3брикати — а/ю, а/єш, недок. 1) неперех. Підкидати зад і задні ноги (про копитних тварин); вихати, хвицати. 2) неперех. Граючись, пустуючи, бігати й стрибати. 3) неперех., перен., розм. Виявляти норовистість; капризувати. 4) перех. Бити задніми ногами …
4брикатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) Битися однією чи обома задніми ногами (про копитних тварин). 2) перен., розм. Виявляти норовистість; упиратися, пручатися; капризувати …
5ґедзатися — і ґе/дзкатися, аюся, аєшся, недок., розм. 1) Збуджено бігати, стрибати від укусу ґедзя (про тварин). 2) перен., розм. Капризувати, вередувати, упиратися …
6закапризувати — у/ю, у/єш, док. Почати капризувати …
7капризування — я, с. Дія за знач. капризувати; вередування, коверзування …
8коверзувати — у/ю, у/єш, недок. 1) неперех. Те саме, що вередувати; капризувати. 2) над ким, рідше ким, неперех., розм. Знущатися з кого небудь, глумитися, збиткуватися над кимсь. 3) перех. і неперех., розм. Мудрувати над чим небудь; вигадувати …
9комизитися — ижу/ся, изи/шся, недок., розм. Те саме, що вередувати; капризувати. || Виявляти впертість; упиратися; норовитися …
10марудити — джу, диш, недок., розм. 1) неперех. Робити щось довго, поволі, зволікаючи. 2) перех. Те саме, що мучити; томити. 3) неперех. Те саме, що вередувати; капризувати …
- 1
- 2
