з інфінітивом

  • 1немилостивыи — (54) пр. 1. Безжалостный, немилосердный: приспѣша вънезапѹ посълании отъ ст҃опълка зълы˫а ѥго слѹгы || немл҃стивии кръвопиицѣ. СкБГ XII, 13в–г; ты бо по немл(с)тивомѹ своѥмѹ образѹ. с҃нъ тьмы и геоны ѥси. (ἀνελεήμоνα) СбТр XII/XIII, 5 об.;… …

    Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • 2ноужьно — (14) нар. к нѹжьныи. 1.Насильственно; вынужденно, поневоле: не подобаѥть бо рече нѹжьно чьто творити хрьсти˫анѹ. ˫ако писано ѥсть волѥю пожьрѹ ти (ἠναγκασμένως) КЕ XII, 272б; ти тако нѹжно ѹмрѣ. прѣдавъ ст҃ѹю свою д҃шю г(с)ви. ПрЛ XIII, 10б; и… …

    Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • 3обетъшати — ОБЕТЪША|ТИ (30), Ю, ѤТЬ гл. 1.Обветшать, прийти в негодность: и минѹвъшемъ лѣтомъ •к҃• и цр҃кви ѹже обетъшавъши. и ѹмысли из˫аславъ възрадити цр҃квь новѹ СкБГ XII, 20б; горько же ѥсть обыкнѹти часто ѡмывати и часто перомо... утьло и непотрѣбьно… …

    Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • 4обнажити — ОБНАЖ|ИТИ (40), ОУ, ИТЬ гл. 1. Обнажить: излѣзъ надъ пещерѹ и обнаживъ тѣло своѥ до по˫аса. с˫ад˫аше пр˫адыи вълнѹ на съплетениѥ копытьцемъ. ЖФП XII, 36б; и ˫ако съвлекохъ все. и ль˫аного срачицьна не оставихъ и ѡбнажiхъ ю [умершую] ˫ако роженѹ.… …

    Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • 5образъ — ОБРАЗ|Ъ (2058), А с. 1.Внешний вид. облик: ли ˫ако же мѣдѧна˫а зми˫а. образъ ѹбо имѧше змиинъ. Изб 1076, 227; еи чадо. бѹдеть ти ˫ако же ти с˫а обѣща ан҃глъ ˫авивъс˫а въ образѣ моѥмь. ЖФП XII, 46б; и сему чюду дивуемъсѧ. како ѿ персти создавъ… …

    Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • 6мати — I тері, ж. 1) Жінка стосовно дитини, яку вона народила. || Жінка, що має або мала дитину. || перев. як прикладка, перен. Про що небудь дуже близьке, рідне. •• Ма/ти одина/чка жінка, яка народила дитину (дітей) поза офіційним шлюбом і виховує її… …

    Український тлумачний словник

  • 7могти — мо/жу, мо/жеш, недок., з інфін., який іноді випускається, 1) Бути в змозі, в силі що небудь робити. || Мати можливість що небудь робити. || Бути здатним; уміти. 2) Означає можливість дії, вираженої інфінітивом. || У питальних і спонукальних… …

    Український тлумачний словник

  • 8ну — I виг. 1) Уживається для висловлення заохочення, спонукання до дії (перев. з дієсл. наказ. сп.). || Уживається для висловлення спонукання до припинення дії. || Уживається для висловлення погрози, перестороги. || Уживається на початку речення, в… …

    Український тлумачний словник

  • 9нумо — I виг. Уживається при звертанні до багатьох осіб як спонукання, заохочення до спільної дії. II част., розм. У поєднанні з інфінітивом указує на інтенсивний початок дії …

    Український тлумачний словник

  • 10увага — и, ж. 1) Зосередження думки або зору, слуху на будь якому об єкті; спрямованість думки на кого , що небудь. || Цікавість до кого , чого небудь, вияв бажання роздивитися, зрозуміти і т. ін. кого , що небудь. || Настроєність на сприйняття,… …

    Український тлумачний словник