з досвіду

  • 71битий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до бити 2), 3), 7). || би/то, безос. присудк. сл. 2) Розгромлений у боях. 3) Набитий, настріляний (про дичину). 4) Розбитий, поколений на шматки. || Витоптаний, витолочений. 5) Кований (про зброю). || Карбований… …

    Український тлумачний словник

  • 72бувалий — а, е. Який багато бачив, зазнав у своєму житті; який має великий життєвий досвід. || у знач. ім. бува/лий, лого, ч. Про досвідчену людину, яка багато бачила, зазнала у своєму житті; бувалець …

    Український тлумачний словник

  • 73дозналий — а, е. Досвідчений, із досвідом …

    Український тлумачний словник

  • 74зрілий — а, е. 1) Який досяг повного розвитку. || Власт. людині, що досягла повного розвитку (про вік, пору життя). 2) перен. Який має великий досвід, досяг високої майстерності, цілком сформований. || Глибоко продуманий, створений, здійснений на основі… …

    Український тлумачний словник

  • 75інтелектуальний — а, е. Стос. до інтелекту; розумовий, духовний. •• Інтелектуа/льна вла/сність власність на результати розумової, творчої діяльності; входить у сукупність об єктів авторського та винахідницького права. Інтелектуа/льний капіта/л капітал, втілений у… …

    Український тлумачний словник

  • 76інтуїція — ї, ж. 1) Здатність людини в деяких випадках несвідомо, чуттям уловлювати істину, передбачати, вгадувати що небудь, спираючись на попередній досвід, знання й т. ін.; чуття, проникливість, здогад. 2) В ідеалістичній філософії – безпосереднє… …

    Український тлумачний словник

  • 77навик — у, ч. Уміння, набуте досвідом, звичкою, вправами. || перев. мн. Практичні знання, досвід у якій небудь галузі …

    Український тлумачний словник

  • 78навчати — і науча/ти, а/ю, а/єш, недок., навчи/ти, чу/, чи/ш і научи/ти, учу/, у/чиш, док., перех. 1) Передавати кому небудь знання, уміння, досвід. || Виховувати, прищеплювати, виробляти які небудь якості, навики і т. ін. || чого або з інфін., рідко чому …

    Український тлумачний словник

  • 79навчатися — і науча/тися, а/юся, а/єшся, недок., навчи/тися, чу/ся, чи/шся і научи/тися, учу/ся, у/чишся, док., без додатка, чого, рідко чому або з інфін. Набувати яких небудь знань, вивчати, опановувати щось. || Бути учнем, студентом і т. ін. || чого, з… …

    Український тлумачний словник

  • 80наука — и, ж. 1) тільки одн. Одна з форм суспільної свідомості, що дає об єктивне відображення світу; система знань про закономірності розвитку природи і суспільства та способи впливу на навколишній світ. 2) Окрема галузь цих знань. || тільки одн. Напрям …

    Український тлумачний словник