зчиняти
1зчиняти — я/ю, я/єш, недок., зчини/ти, зчиню/, зчи/ниш, док., перех. 1) Робити, учиняти що небудь. || Викликати, спричинювати. 2) у сполуч. зі сл. галас, ґвалт, крик, лемент і т. ін. Починати галасувати, кричати тощо …
2зчиняти — дієслово недоконаного виду …
3бунтувати — (зчиняти бунт, брати участь у бунті), бунтуватися, збурюватися, збуритися, ворохобити(ся) Пор. повставати I …
4галасувати — (зчиняти галас), кричати, ґвалтувати, галасати, волати, горлати, зіпати, лементувати, репетувати, ячати, дерти горло, горлопанити …
5вщати — зчиняти, розпочинати …
6дубоніти — ню/, ни/ш, недок. Зчиняти шум, гамір …
7збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… …
8зривати — а/ю, а/єш, недок., зірва/ти, зірву/, зі/рвеш, док., перех. 1) Надломивши, відокремлювати від стебла, кореня і т. ін. (листок, квітку, плід тощо). 2) Рвучко відокремлювати що небудь прикріплене. || Рвучким рухом знімати, стягати що небудь із… …
9зчинити — див. зчиняти …
10колотитися — очу/ся, о/тишся, недок. 1) розм. Приходити в рух від чого небудь; коливатися. || Нерівно різкими поштовхами битися (про серце). 2) Збиватися (про масло). 3) Трястися від холоду, страху і т. ін.; тремтіти, дрижати. 4) розм. Напружувати зусилля для …
- 1
- 2
