зубчастий
1зубчастий — а, е. Який має зубці, із зубцями (див. зубець). || Який здійснюється за допомогою коліс, що мають зубці. Зубчасте зчеплення …
2зубчастий — прикметник …
3цівково-зубчастий — прикметник …
4визубень — бня, ч. 1) Пошкодження, виїмка на лезі гострого знаряддя; щербина. 2) Зубчастий виступ на чому небудь …
5гребінь — беня, ч. 1) Високий дерев яний стояк із зубцями, що на них насаджується пряжа за ручного прядіння. 2) Те саме, що гребінець 1). 3) Довгастий зубчастий м ясистий наріст на голові деяких птахів. 4) Верхній край, верхня частина, вершина чого небудь… …
6зубцюватий — а, е. Те саме, що зубчастий …
7зубчастість — тості, ж. Абстр. ім. до зубчастий …
8зубчатий — а, е. Те саме, що зубчастий …
9плімутрок — а, ч. Поширена порода несучих і м ясних курей різноманітного оперення, що мають листкоподібний зубчастий гребінь …
10пощерблений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до пощербити. || у знач. прикм. || поще/рблено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який має зубчастий край, краї …
- 1
- 2
