зрілий
21напівзрілий — а, е. Частково, не повністю зрілий; наполовину зрілий …
22невмілий — неумі/лий, а, е. 1) Неповороткий, незграбний у рухах. || Який не має достатнього уміння, досвіду. || Який не дістав навиків, не вміє робити що небудь. || у знач. ім. невмі/лий, лого, ч. Той, хто не вміє робити що небудь. 2) Зроблений без уміння …
23обріділий — а, е, рідко. Який став рідким; поріділий. Обріділий ліс …
24окам'янілий — рідко окамені/лий, а, е. 1) Який окам янів, став твердим, як камінь; який має вигляд і властивості каменя; скам янілий. 2) перен. Який став нерухомим, ніби завмер, заціпенів. Окам яніле обличчя. 3) перен. Який втратив здатність відчувати що… …
25переспілий — а, е. Надміру спілий або зіпсований від надмірної спілості (про плоди, ягоди і т. ін.); перезрілий …
26спізнілий — а, е. Який спізнився; запізнілий. || у знач. ім. спізні/лий, лого, ч. Той, хто спізнився, затримався десь. || Який відбувся, стався, настав і т. ін. із запізненням …
27спорохнявілий — рідше спорохні/лий, а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до спорохнявіти, спорохніти. 2) у знач. прикм.Який перетворився на труху, порохнявий. || Який згнив усередині. Спорохнявілий зуб …
28умілий — (вмі/лий), а, е. 1) Який володіє умінням, має добрі навички до чогось; вправний. || у знач. ім. умі/лий, лого, ч. Той, хто володіє умінням, має добрі навички до чогось. Умілі руки. 2) Який здійснюється, виконується з умінням, вправно …
29загорілий — палкий, завзятий [XI] палко завзятий [XII] відчайдушний; ще в розумінні вчаділий [VIII] учаділий, ще в розумінні одчайдушний [V] фанатичний, яросливий, завзятий, запеклий [IV] …
30закоценілий — (192) задубілий [MО,V] …