зрілий
91закурілий — а, е. 1) Покритий пилом, курявою; запилений. 2) Покритий кіптявою; закоптілий …
92запізнілий — а, е. Який запізнився. || у знач. ім. запізні/лий, лого, ч. Той, хто запізнився …
93заржавілий — див. заіржавілий …
94збожеволілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до збожеволіти. 2) у знач. прикм. Який виражає божевілля. || у знач. ім. збожево/лілий, лого, ч. Психічно хвора людина …
95здичілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до здичіти. 2) у знач. прикм., перен. Те саме, що здичавілий 3). || Який виражає здичіння. 3) у знач. прикм., перен. Дикий, скажений …
96зімлілий — див. зомлілий …
97зітлілий — див. зотлілий …
98знавіснілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до знавісніти. 2) у знач. прикм. Який знавіснів, утратив розум, почуття міри в чому небудь; озвірілий. || Розбурханий, шалений (про стихійні сили і т. ін.). 3) у знач. прикм. Який дуже набрид, остогид …
99знепритомнілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до знепритомніти. || у знач. прикм. || у знач. ім. знеприто/мнілий, лого, ч.; знеприто/мніла, лої, ж.Людина, яка втратила притомність …
100зопрілий — зіпрі/лий, а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зопріти. || у знач. прикм …