зрілий
81вчорнілий — див. учорнілий …
82дозрілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до дозріти II. 2) прикм. Який дозрів; доспілий. 3) прикм. Який досягнув повного розвитку. || Характерний для людини, що досягла повного розквіту фізичних і духовних сил. 4) прикм., перен. Який повністю сформувався …
83доспілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до доспіти. 2) у знач. прикм. Який доспів; стиглий, дозрілий …
84жовтувато-білий — а, е. Білий із жовтуватим відтінком …
85забілий — а, е. Занадто білий, біліший, ніж звичайно …
86загальнозрозумілий — а, е. Зрозумілий для всіх …
87заіржавілий — заржаві/лий, а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до заіржавіти, заржавіти. || у знач. прикм …
88закаменілий — див. закам янілий …
89закам'янілий — рідше закамені/лий, а, е. 1) Який закам янів, закаменів, став твердим, як камінь. 2) перен. Який став нерухомим, ніби завмер, заціпенів …
90закоренілий — а, е. 1) Який міцно встановився, усталився; застарілий (про звичку, звичай і т. ін.). 2) Який не піддається виправленню, перевихованню; затятий, запеклий (про людей) …