зрозуміти

  • 91змикитити — и/чу, и/тиш, док., розм. 1) Зрозуміти, додуматися. 2) рідко. Вдавшись до хитрощів, обману, не виконати обіцянки …

    Український тлумачний словник

  • 92змірковувати — ую, уєш, недок., рідко, зміркува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. і без додатка. 1) Додумуватися, догадуватися, розмірковуючи над чимось. || Думати, міркувати над чим небудь, обдумувати щось. 2) тільки док., діал. Зрозуміти …

    Український тлумачний словник

  • 93з'ясовувати — ую, уєш, недок., з ясува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Досліджуючи, робити ясним, зрозумілим що небудь. || Визначати, встановлювати що небудь на підставі певних відомостей, ознак і т. ін. || Довідуватися, дізнаватися про щось. 2) Відкривати,… …

    Український тлумачний словник

  • 94з'ясовуватися — ується, недок., з ясува/тися, у/ється, док. 1) Ставати ясним, зрозумілим після одержання певних відомостей і т. ін. || Визначатися, встановлюватися на підставі певних відомостей, ознак і т. ін. 2) із спол. що. Ставати відомим; відкриватися,… …

    Український тлумачний словник

  • 95імкнути — ну/, не/ш, док., перех. і без додатка, діал. Зрозуміти …

    Український тлумачний словник

  • 96ключ — I а/, ч. 1) Знаряддя для замикання та відмикання замка, засува та ін. •• Під ключ (здава/ти, зда/ти що) в остаточному, завершеному вигляді. 2) Інструмент для загвинчування або відгвинчування гайок, болтів і т. ін. Гайковий ключ. Накидний ключ.… …

    Український тлумачний словник

  • 97коментар — я/, ч. 1) Пояснення, тлумачення до якого небудь тексту. 2) звичайно мн. Роз яснювальні або критичні зауваження з приводу яких небудь подій, явищ. •• Коментарі/ за/йві зрозуміло без пояснень, усе ясно. 3) спец. Фрагмент програми, який призначений… …

    Український тлумачний словник

  • 98красномовний — а, е. 1) Який володіє красномовністю. || Який характеризується доладністю, майстерністю (про мовлення). || ірон. Який відзначається пишномовністю, але не має глибокого змісту. 2) перен. Зрозумілий без слів. || Промовистий, виразний (у 2 знач.).… …

    Український тлумачний словник

  • 99лад — ла/ду і ладу/, ч. 1) Стан, коли де небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; порядок у чомусь або де небудь; прот. безладдя. Приводити до ладу. Вибувати з ладу. Ставати до ладу. 2) Стан, коли все робиться, виконується як слід, відповідно… …

    Український тлумачний словник

  • 100легкий — а/, е/. 1) Який має невелику, незначну вагу; прот. важкий. || Тонкий, ефірний (звичайно про тканини і т. ін.). || Який погано, мало гріє; нетеплий. || Який здається невагомим; негроміздкий, витончений (про будівлі, споруди і т. ін.). || Який не… …

    Український тлумачний словник