зойк
1зойк — іменник чоловічого роду …
2зойк — у, ч. Голосний, несамовитий крик (перев. як вираз жаху, відчаю, благання допомоги і т. ін.). || Жалібний стогін. || Крик, квиління (птахів) …
3зіпання — я, с., розм. Крик; голосний зойк …
4зойкання — я, с. Те саме, що зойк …
5крик — I у, ч. 1) Сильний різкий звук голосу; зойк. || Вигук (у 1 знач.), вигуки. || Поклик. || Гамір, галас. || Ґвалт, лемент. || Про різкі звуки тварин, птахів. 2) перев. у сполуч. зі сл. серце, душа, перен. Про вияв відчаю, сильного душевного… …
6покрик — у, ч. 1) Сильний, різкий звук голосу; крик. || Раптовий, уривчастий крик; зойк. || Голосний крик, що вирізняється із загального шуму. || Крик, вигук, який передає сильне почуття, схвильованість. || Голосний окрик, яким привертають до себе увагу.… …
7репет — у, ч., розм. Крик, зойк від болю, переляку і т. ін. || Сильний гамір, шум …
8репетування — я, с., розм. Крик, зойк від болю, переляку і т. ін …
9крик — I (сильний різкий звук голосу), покрик, гук, репет, зіпання, скрик (раптовий, уривчастий); гримання (погрозливий звук); лемент, лементування (перев. із плачем); виск, вереск, верескотня, верещання (пронизливий, різкий звук); зойк (перев. із… …
