змагання тощо

  • 1перемога — 1) (повний успіх у бою, двобої), звитяга 2) перен. (позитивний наслідок праці, справи, змагання тощо), успіх, досягнення, удача, виграш, здобуток, талан, щастя, звершення, поступ; тріу[ю]мф (блискучий публічний успіх); рекорд (найвищий наслідок у …

    Словник синонімів української мови

  • 2успіх — (позитивний наслідок роботи, справи, змагання тощо), досягнення, удача, здобуток, перемога, талан, щастя, звершення, поступ; тріу[ю]мф (блискучий публічний успіх); рекорд (найвищий наслідок у якійсь роботі) …

    Словник синонімів української мови

  • 3Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца …

    Википедия

  • 4битва — 1) (бій між ворожими військами), баталія, бойовище, бойовисько, брань, кривавий бенкет, січа, ратоборство 2) (суперництво протилежних / ворожих сил соціяльних груп, осіб, ідей тощо), протиборство, змагання, борня, боріння, війна; зіткнення,… …

    Словник синонімів української мови

  • 5боротьба — 1) (сутичка, у якій кожний з учасників намагається подужати супротивника), боріння; борюкання (зазв. про несерйозну, пустотливу боротьбу) 2) (діяльність, спрямована на подолання / знищення кого / чого н.), війна; наступ (активні дії проти кого /… …

    Словник синонімів української мови

  • 6конкурс — у, ч. 1) Змагання, яке дає змогу виявити найбільш гідних із його учасників або найкраще з того, що надіслане на огляд. || Відбір претендентів на заміщення деяких посад. 2) Форма розміщення замовлення на виконання робіт, послуг, поставку продукції …

    Український тлумачний словник

  • 7конкурс — (лат. зіткнення) Творче змагання митців з метою виявлення кращої пропозиції, проекту. Мало місце ще в епоху Античності, почало часто проводитися з XIII ст. в італійських містах на краще вирішення фасадів соборів, вівтарних образів, монументальних …

    Архітектура і монументальне мистецтво

  • 8перегони — мн. (спортивні змагання у швидкості їзди, плавання, бігу тощо); верхогони (вершників) …

    Словник синонімів української мови

  • 9суперник — (той, хто прагне / може перемогти, перевершити кого н. у чомусь; один з учасників спортивного змагання), супротивник (у двобої, бійці тощо), конкурент; опонент (у полеміці); антогоніст (непримиренний) …

    Словник синонімів української мови