злочинець en
1злочинець — (особа, яка вчинила злочин), зловмисник, правопорушник, переступник, злочинник; кримінальник, криміналіст, карник (карний злочинець) Пор. винуватець 2) …
2злочинець — нця, ч. Особа, що вчинила злочин …
3злочинець — [злочи/неиц ] н ц а, ор. нцеим, м. (на) нцеив і/ н ц у, мн. н ц і, н ц іў …
4злочинець — іменник чоловічого роду, істота …
5Criminal Minds — title card Format Police procedural, Drama, Thriller Created by …
6бланкетний — а, е: •• Бланке/тна но/рма пра/ва правова норма, яка надає повноважним державним органам, громадським організаціям право самостійно встановлювати правила поведінки, заборони та ін. Бланке/тна підро/бка особливий вид підробки, коли злочинець… …
7делінквент — а, ч. Правопорушник, злочинець …
8душогуб — а, ч., розм. 1) Злочинець, який вдається до вбивства, розбою, лиходійства. 2) Уживається як лайливе слово. 3) Кат …
9зловмисник — а, ч. Той, хто має злий намір, хто задумав учинити або вчинив який небудь злочин; злочинець …
10злодій — я, ч. 1) Той, хто вчиняє злодійство. || Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2) Зрадник, злочинець …
