здобувати
71добувати — I = добути (діставати з надр землі, з морських глибин), видобувати, видобути, виймати, вийняти II ▶ див. виймати, дістати I, здобувати I, знайти I …
72заволодівати — заволодіти (чим узяти собі, у своє користування, володіння), оволодівати, оволодіти, привласнювати, привласнити (що), присвоювати, присвоїти, посідати, посісти, запосідати, запосісти; брати, у[в]зяти (що), забирати, забрати, займати, зайняти,… …
73здобути — див. здобувати …
74набути — I = набувати (чого поступово збільшуючи, досягти якоїсь нової ознаки, якости тощо), набрати, набирати (чого, що), набратися, набиратися (чого), нажити, наживати (що); нагромадити, нагромаджувати (що перев. зі сл. енергія , напруга й под.);… …
75загорювати — 1 дієслово доконаного виду почати горювати загорювати 2 дієслово доконаного виду здобувати важкою працею …
76заживати — 1 дієслово недоконаного виду загоюватися заживати 2 дієслово недоконаного виду споживати; відчувати; здобувати розм …
77гобзовати — збільшувати, примножувати; здобувати; наповнювати багатством, достатком, розкошувати …
78набывати — бывам, ваш, Пр. Набувати, купувати; здобувати, придбати що небудь. Набыв єм на ґаздівку дві корови, а ищы треба набыти си коня …